"Суть роботи скульптора ґрунтується на абсолютному розумінні мови матерії - як вона спілкується через форму, текстуру, вагу, а також як через неї промовляє час, що минає. Діалог, який встановлюється між скульптурним матеріалом і руками художника, є сутністю творення - осмислення і приборкання опору середовища. Таке мислення про скульптуру передбачає, що створення самого твору - це завжди сума здобутків і втрат. Надаючи форму і сенс, скульптор відмовляється від інших можливостей, закладених у матерії, втрачаючи її первісну, недоторкану форму.

Дивлячись на творчість Яна Мусяловського крізь цю призму, можна побачити, що матеріал, з яким працює художник, стає живою тканиною, що пульсує накопиченою енергією. У його роботах камінь, сталь і дерево стають носіями прихованих сил, які реалізуються в новій формі. Художник не стільки трансформує матеріал, скільки розкриває його внутрішню динаміку та потенціал. Брутально витесані форми або шаруваті конструкції зі сталі нагадують елементи, створені вибухом давніх сил, застиглих у матеріальній формі. В основі цієї роботи лежить деміургічна боротьба з матерією, що залишає слід у вигляді об'єкта, підвішеного між порядком і хаосом. Мусяловський часто творить з різних матеріалів, які він зіставляє в контрастних відношеннях. Він поєднує дерево з промисловою сталлю; деякі поверхні відшліфовані з абсолютною точністю, в той час як інші оброблені надзвичайно економно. Створені за власною авторською технікою, композиції, що виникають внаслідок нашарування сталевих тирси, постають як сліди зіткнення стихій або вплив геологічних сил, що формують мінерали, приховані під шарами землі протягом тисячоліть.

Мистецтво Мусяловського кидає виклик опору матерії, а його об'єкти відображають зусилля, спрямовані на те, щоб видобути з сировини її первісну енергію і зафіксувати цей трансформаційний процес у скульптурному середовищі. Кожен слід від інструменту та кожен шар сталі є свідченням цих зусиль. Ці скульптури є реалізованим записом напруги - пошуком точки, в якій хаос перетворюється на форму, сирої правди матерії та жесту, що її формує.

"Природні речі" - це історія про фізичність контакту з середовищем та органічний ритм трансформації, зафіксований у ньому. Мусяловський не відтворює стани реальності, а досліджує її фундаментальні напруження, ритми та процеси. В результаті його роботи балансують на межі між будівництвом і розпадом, міцністю і ерозією. Кожен елемент його композицій здається частиною великого природного циклу, в якому скульптор є спостерігачем і посередником між тим, що є первинним, і тим, що може бути сформоване людською рукою". Станіслав Малецький - уривок з тексту, що супроводжує виставку.

Ян Мусяловський народився 1992 року у Варшаві. У 2017 році закінчив Академію образотворчих мистецтв у Варшаві, факультет графічного дизайну. Стипендіат Міністра культури і національної спадщини. Реалізує скульптурні, графічні та мультимедійні проекти. Серед іншого створює скульптури зі сталі в самостійно розробленій техніці, кінетичні скульптури та інсталяції. Брав участь у групових виставках, серед яких Muddle в галереї LeGuern (2024), X Трієнале молодих у Центрі польської скульптури в Оронсько (2023), Loostro в BWA Ostrowiec Świętokrzyski (2023), а також показував свої роботи на персональних виставках.