Створення королівської колекції графіки
Початок королівської колекції датується 1748 роком, коли молодий Понятовський придбав свою першу картину під час перебування в Брюсселі. Саме тоді почалося його захоплення роботами Рубенса і Ван Дейка, що породило пристрасть до колекціонування[1]. Навіть будучи королем, він не обмежувався колекціонуванням картин, малюнків і гравюр. Наслідуючи приклад інших монархів, чиїми резиденціями і колекціями він мав можливість милуватися під час своїх юнацьких подорожей Європою, його колекціонування поширилося на всі галузі мистецтва і науки. Він однаково охоче включав до своїх колекцій скульптуру, медалі, нумізматику та "старожитності", а також карти, моделі машин, фізичні та астрономічні інструменти або дорогоцінне каміння. Особливе місце в королівській колекції займав Кабінет гравюр, який був його найбільш особистою колекцією, предметом гордості, а також притулком у важкі моменти його правління.

"Метаморфози" - королівська колекція гравюр Станіслава Августа.

Королівська вітальня
Наприкінці життя Станіслава Августа його колекція гравюр і малюнків налічувала, за різними даними, від 80 000 до 100 000 об'єктів у вільному вигляді, у портфелях і томах. Цією колекцією, а також бібліотекою та іншими зібраннями спочатку опікувався королівський секретар Юзеф Дюамель. Лише 1767 року ці функції були розділені, і Ніколя Меліні, якому допомагав Петер Маріваль, став куратором Кабінету естампів[1]. Основний нагляд за колекціями здійснював вищезгаданий Мошинський.

Тематичні категорії так званого класу
Клас портретів, що налічував понад 6 600 гравюр, розміщених у 51 портфелі, був найчисленнішим з дев'яти категорій, виділених у Вітальні. Вона містила зображення видатних історичних постатей - від Пап Римських, духовенства нижчого рангу, імператорів, королів, князів, міністрів і військових до науковців, письменників і художників. Ця колекція була доповнена двома окремими коробками дещо іншого формату під назвою "Ікони Полоноруму", вміст яких складався з малюнків та гравюр (переважно) із зображеннями польських правителів та історичних постатей.

Малюнки, гравюри та проекти з колекції короля Станіслава Августа

Художні та архітектурні креслення
Поряд з великою колекцією гравюр Станіслав Август зібрав меншу колекцію художніх малюнків, яка налічувала трохи менше двох тисяч об'єктів. Розташовані в алфавітному порядку, роботи були розміщені в картонних портфелях під номерами 173-177. Хоча значна частина з них отримала королівські оправлення, підготувати для них декоративні портфелі не було можливості. Рішення про включення окремих малюнків до колекції приймав особисто король, для якого найважливішим критерієм, окрім естетики, було ім'я автора. Тому кількість окремих шкіл відображала смаки монарха. Найчисленнішою була італійська школа, представлена, зокрема, художниками 16 століття Джорджо Вазарі, Бартоломео Пассеротті, Франческо Сальвіаті та Алессандро Аллорі; художниками 17 століття Антоніо Темпеста, Андреа Саккі та Джованні Франческо Грімальді; авторами 18 століття Франческо Соліменою та Джованні Баттіста Піттоні. Другою за чисельністю була група малюнків французької школи 17-18 століть з роботами Франсуа Буатар, Жака Ріго, Шарля-Жозефа Натуара, Франсуа Буше, Жана-Оноре Фрагонара та інших. Голландська школа була представлена менш широко, але навіть тут можна було знайти такі видатні імена, як Пітер Коке ван Аельст, Ян Вірікс та Абрахам ван Діпенбек. Королівську колекцію прикрашали твори фламандської школи, зокрема малюнки Пітера Пауля Рубенса та Якоба Йорданса, а також голландської школи - Адріана ван дер Велде, Яна ван Гойєна, Гаспара ван Віттела та самого Рембрандта ван Рейна. Серед малюнків найменш чисельної німецької школи привертають увагу роботи 17 століття Йоганна Роттенгамера, Юргена Овенса або Йоганна Генріха Росса, а також роботи художників 18 століття: Якоба Філіпа Геккерта, Карла Даніеля Фрідріха Баха та Фрідріха Антона Августа Лормана[1].