Постійна виставка "Адам Міцкевич 1798 - 1855" - це біографічна виставка в Літературному музеї, яка розповідає про поета, його оточення та родину, політичну діяльність та літературні твори.

На виставці, організованій до двохсотріччя від дня народження поета, представлено найціннішу міцкевичіану з власної колекції Музею. Окрім автографа Гражини, сторінки рукопису "Пана Тадеуша", тут можна побачити фрагменти листів Міцкевича або першодруки його творів, іноді з присвятами. Численні пам'ятні речі, серед яких картина з новогрудської оселі та дорожня валіза, з якою поет її залишив, меблі з кабінету в паризькому Арсеналі, предмети, що колись належали дружині Целіні, уродженій Шимановській, фотографії та родинні портрети, походять з фондів онуки Адама Міцкевича Марії Міцкевич, правнука Єжи Ґорецького та вдови його наймолодшого сина Юзефа - Луїзи Міцкевич, які були придбані впродовж 1952-1953, 1974 і 1978 років. Вони сидять поруч з речами Анджея Тов'янського (з його домашнього архіву, придбаного в 1960 році), які зберігаються в італійських послідовників Майстра (подаровані в 1977 році професором Мариною Берсано-Бегей з Турина).

Важливу роль в експозиції відіграють картини та гравюри, переважно польських художників (Петра Стахевича та Петра Орловського, Теофіла Квятковського, Яна Суходольського, Яна П. Норбліна, Петра Міхаловського, Кипріана Норвіда, Наполеона Орди, Антонія Тепи, Зофії Шимановської та інших), а також вироби ручної роботи. Всі роботи наближають глядача до епохи, в якій жив автор "Балад і романсів", і дозволяють познайомитися з польським романтичним мистецтвом. Тут легко знайти знаменитий портрет "Адам Міцкевич, що спирається на Юдину скелю" 1828 року роботи Валенти Ваньковича, але й інші роботи цього художника також заслуговують на увагу.

Виставка показує, як Міцкевич, який належав до першого покоління "поляків, народжених у неволі", став романтиком, а для своїх співвітчизників ще й бардом; шлях поета до третьої частини "Дзядів" і "Пана Тадеуша". "Слов'янський Байрон" перетворюється на захисника пригноблених народів, і як житель Європи підкреслює своє походження з берегів Німану. Представлено різноманітну політичну діяльність Міцкевича в еміграції - від статей у "Pielgrzym Polski" до військово-політичної місії в Туреччині, яка, як і попередні, була підпорядкована "національній справі".